Регистрация Войти
Вход на сайт

Круглий стіл на тему «Критерії правомірності у кримінальному складі декларування недостовірної інформації»

1 мая 2023 14:30
Круглий стіл на тему «Критерії правомірності у кримінальному складі декларування недостовірної інформації»В офісі Українського відділенні Асоціації міжнародного права 20 квітня 2023 року відбувся круглий стіл на тему «Критерії правомірності у кримінальному складі декларування недостовірної інформації».

В обговоренні та у дискусії взяли участь науковці, адвокати, посадові особи правоохоронних органів тощо. Основну увагу було приділено питанням, що виникають у правозастосовній практиці у зв’язку із кримінальним переслідуванням громадян на підставі статті 366-2 Кримінального кодексу України.

Микола Сірий (кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України) у своєму виступі зазначив, що проблема забезпечення належного балансу між державними та приватними інтересами має фундаментальне значення для правової системи демократичної країни. При цьому, втручання держави у сферу приватності не може бути надмірним, а повинно бути обґрунтованим і допускатися лише у випадках наявності загрози для інтересів загальносоціального порядку.

В цьому контексті, сьогодні вкрай актуальною стає практика застосування ст.366-2 Кримінального кодексу України, якою передбачено відповідальність за декларування недостовірної інформації. Дана практика ставить на порядок денний і питання теоретичного характеру, зокрема, чи належно визначені критерії правомірності у складі цього кримінального правопорушення, і питання її практичного застосування органами правопорядку і судами.

Виходячи із вимог правової визначеності межа між правомірністю і неправомірністю, окреслена цією нормою, має бути чіткою і вираженою, а тлумачення її диспозиції повинно зорієнтовуватися, виключно, на очевидні випадки користування та володіння незадекларованими активами. Всі пограничні та сумнівні ситуації мають відкидатися і тлумачитися на користь особи, захищаючи його/її приватне життя. Оперативно-розшукові заходи за цією статтею, яка не є ані тяжкою, ані особливо тяжкою, проводитися не можуть.

Підсумовуючи, він наголосив на тому, що держава у демократичному суспільстві не вправі необґрунтовано надмірно втручатися у приватне життя публічних посадових і службових осіб. За протилежного підходу будуть суттєво підриватися основи державної служби.

Володимир Моргун (адвокат Адвокатського об’єднання «Нотар Захист Груп») вказав, що однією з вимог законності є саме передбачуваність для особи можливості настання кримінальної відповідальності за її дії.

Враховуючи недоліки чинного законодавства щодо конструкції статті 366-2 Кримінального кодексу України та належним чином не регламентованого підзаконним актом вичерпного переліку правовідносин, які слугують підставою для внесення відомостей про об'єкти декларування до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вважаю, що покладення на суб’єкта декларування обов’язку внесення в декларацію таких відомостей є таким, що суперечить завданням Кримінального кодексу.

Саме цьому забезпечення дотримання принципу законності в кримінальному праві вимагає, зокрема, існування чітко визначеного закону, який дасть змогу особі передбачити кримінально-правові наслідки своїх дій.

Такі недоліки матеріального права фактично передбачають довільне тлумачення вище зазначеної норми стороною обвинувачення та в багатьох випадках призводять до «вибіркового правосуддя» і трансформуються в порушення вимог кримінально-процесуального права під час досудового розслідування.

Віталій Даниленко (адвокат Адвокатського бюро Віталія Даниленка, суддя у відставці) зазначив, що практика застосування ст. 366-2 Кримінального кодексу України є неоднозначною, потребує більш детального аналізу та уточнення критеріїв правомірності. Для забезпечення належного балансу між державними та приватними інтересами необхідно, щоб тлумачення цієї норми було чітким та вираженим, а випадки правопорушень – очевидними. Водночас, будь-які спірні ситуації мають вирішуватися на користь особи і з урахуванням права на приватне життя.

Держава повинна дотримуватися встановлених міжнародних норм та стандартів, які забезпечують права та свободи людини. Відхилення від цих норм призводить до порушення прав людини та загрозити демократичним засадам суспільства.

Залучення громадських організацій, науковців та експертів до дискусій з приводу практики застосування ст. 366-2 Кримінального кодексу України може допомогти врегулювати питання та знайти спільне рішення. Такий діалог дозволить уточнити критерії правомірності та забезпечити належний захист прав людини та її свобод.

В дискусії також взяли участь адвокати Адвокатського об’єднання «АКТІО» Галина Мальцева і Тетяна Кондратенко.
Рейтинг статьи:
Уважаемый посетитель, Вы зашли на сайт как незарегистрированный пользователь. Мы рекомендуем Вам зарегистрироваться либо зайти на сайт под своим именем.
Оставить комментарий
Ваше имя: *
Ваш e-mail: *
Текст комментария:
Полужирный Наклонный текст Подчёркнутый текст Зачёркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Код: Включите эту картинку для отображения кода безопасности
обновить, если не виден код
Введите код: